- ошуканець
- [ошука/неиц']
-н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іy
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ошуканець
Смотреть что такое "ошуканець" в других словарях:
ошуканець — нця, ч., розм. Те саме, що обманщик … Український тлумачний словник
ошуканець — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
знаменник — ошуканець, спокусник … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гешефтмахер — а, ч., розм. Спекулянт, шахрай, баришник, торгаш ошуканець … Український тлумачний словник
дефравдант — а, ч. 1) Ошуканець. 2) Контрабандист, перемитник. 3) Злодій … Український тлумачний словник
кривоприсяжник — а, ч. Той, хто фальшиво присягав; лицемір, ошуканець … Український тлумачний словник
крутій — я/, ч. 1) Хитра та спритна у своїх учинках людина; шахрай, ошуканець. || Нещира в своїх стосунках з іншими людьми особа; лицемір. 2) Той, хто схильний до крутійства (у 3 знач.) (про чиновника, канцеляриста й т. ін.); бюрократ. 3) розм. Той, хто… … Український тлумачний словник
мантяр — а/, ч., зах. Ошуканець, пройдисвіт … Український тлумачний словник
масалига — и, ч., діал. Ошуканець, пройдисвіт … Український тлумачний словник
ошуканка — и, розм. Жін. до ошуканець … Український тлумачний словник
